Напередодні 15-ти річчя кафедри Міжнародної інформації нам випала унікальна нагода поспілкуватися з випускниками нашої спеціальності, отримати поради і настанови! Вибір кандидатури для інтерв’ю був насправді складним, адже достойних варіантів було дійсно багато. Проте, спільними зусиллями ми обрали Юлію Слесарчук, яка навчалася в Рівненському інституті слов’янознавства Київського славістичного університету, одразу на двох спеціальностях, а отже і розповісти їй насправді є що:
- Насамперед цікаво дізнатися про твоє життя, про свої захоплення?
На даний момент навчаюсь в аспірантурі в Київському інституті світової економіки та міжнародних відносин при Академії Наук України, пишу дисертацію про зовнішню політику Російської Федерації. Захоплень маю багато, але найбільше та найтриваліше, це все-таки подорожі. Дуже люблю відкривати для себе нові країни, знайомитись з різними культурами. З кожної країни (чи міста, якщо в країні я вже не перший раз) я привожу чашку із зображенням країни/міста. Вже маю досить велику колекцію.
- Тепер знаємо, що ти дуже любиш подорожувати, розкажи в яких країнах ти побувала і де сподобалось найбільше, куди б хотілось ще раз повернутись?
Була дійсно багато де, всі країни називати не буду, займе багато часу. Кожна країна цікава по-своєму. Найбільше сподобалась Великобританія, з її традиціями та власним "стилем". Стільки музеїв як в Лондоні, я ні в одній іншій столиці ще не бачила. І на жаль, далеко не все що хотіла відвідала. Проте я надіюсь, що така можливість в мене ще буде. І звичайно, в літній період мені хочеться повернутись на чудо-острів Ібіца, з його неймовірною атмосферою та позитивом.
- Як ти любиш проводити свій вільний час? Який відпочинок найкращий для тебе?
Дуже люблю проводити час з друзями. Щоразу як я приїжджаю з Києва ми збираємось разом і ділимось останніми новинами. Також люблю танцювати, тому намагаюсь відвідувати цікаві вечірки в Рівному та Києві. В хорошу погоду не проти погуляти по місту, парку, поїхати в ліс на шашлики. Перегляд дома хорошого фільму з батьками та моїм декоративним кроликом Морліком також хороший відпочинок.
- А тепер розкажи, що вплинуло на твій вибір вищого навчального закладу і сфери діяльності?
У моєму випадку не що а хто. Це людина, яка вже багато років є для мене авторитетом і взірцем у всьому. Саме Людмила Олександрівна Шелюк порадила мені поступати в наш ВУЗ відразу на два факультети для того щоб і професію мати хорошу і іноземні мови не забути. Оскільки я закінчила гуманітарну гімназію і знання англійської і німецької в мене були на високому рівні. Я була переможцем обласного етапу МАН з німецької мови і мала право поступати в місто Луцьк у Волинський університет за співбесідою, проте мене переконали, що в Інституті Слов'янознавства отримаю кращі знання. І я не жалкую про свій вибір.
- Чи стало навчання в Інституті слов’янознавства корисним для твого особистого та професійного розвитку?
Важко так зразу дати відповідь. Та пам'ятаю, вже після місяця навчання мама сказала, що я почала більш грамотно виражати свої думки, розмовляти на більш "розумні теми". Інститут дав дуже багато: це і знання, і зв'язки, знайомства і практику. В інституті я змогла відчути себе особистістю, більш впевненою в собі, адже викладачі в інституті відносяться до студентів як до рівних.
- Магістратуру РІС КСУ ти закінчила у 2009 році, чим займалася після закінчення? Працювала за спеціальністю чи ти пішла у іншу сферу? На скільки змінилося твоє життя?
Ще навчаючись в магістарурі я почала викладати німецьку мову в нашому Вузі, також працювала офіс-менеджером та перекладачем в агенції із залучення інвестицій "ІнвестІнРівне". Я розрахувалась у зв'язку із вступом до аспірантури. Та переконана, що після її закінчення буду також працювати за спеціальністю.
- Студентські роки – це час, про який згадують, як правило, з посмішкою на обличчі. Якими для тебе запам’яталися студентські роки?
Це дійсно були чудові роки, і я дуже сумую за ними. Ми одночасно вже дорослі, але ще ні за що толком не переживаємо; ми безтурботно живемо до початку сесії і весело святкуємо її здачу. Я знайшла чудових друзів, отримала величезний досвід в деяких закордонних поїздках.
- Які курйозні ситуації траплялися за роки навчання?
Їх вистачало). Наша група була дуже веселою, і сумувати нам ніколи не приходилось. Пам'ятаю, на перший семінар з теорії права, здається, я не могла розібратись у розкладі (чисельник-знаменник), і пів групи чекало в іншій аудиторії. Потім ми знайшли правильну, і вже в повному складі сиділи всією групою.
- Багато хто вважає, що студентська дружба сама міцна. Чи є у твоєму житті люди з якими ти з студентської лавки разом крокуєш по житті?
О так, зараз я не можу уявити свого життя без моєї "колеги" також старости паралельної групи Юлі Елярт, Марії Багній та Юлі Пєкарєвої (це моя подруга дитинства, ми вже майже 20 років дружимо, і навчальний заклад вибирали так, щоб вчитись разом). На даний момент ми дуже дружня четвірка.
- Якою була твоя група?
Спочатку всі товаришувати маленькими групками, а з часом ми стали всі однією дружньою компанією. Шкода тільки, що до випускного нас дійшло набагато менше, ніж було на першому курсі.
- Чи підтримуєш зв’язки зі своїми одногрупниками зараз?
Завдяки соціальним мережам це робити дуже просто, незважаючи на те, що багато хто виїхав за кордон. Ми вітаємо один-одного на всі свята та організовуємо зустрічі випускників.
- До якого викладача ти прислуховувалася найбільше? Хто з викладачів кафедри МІ запам’ятався найбільше?
Тихомирова Євгенія Борисівна та Юськів Богдан Миколайович – викладачі, пари яких ніколи не хотілось прогулювати.
- Яка, на твою думку, дисципліна є найважливішою? Що особливо тобі знадобилося в житті?
Однозначно іноземні мови. Без них в наш час престижну професію не отримати. Також зв'язки з громадськістю, на мою думку, важливий предмет… Дуже важко виділити щось одне, адже інколи не розумієш, як застосовуєш те, що колись чула на лекції. Я вже декілька разів переконувалась в тому, що нас вчили саме тому, що нам знадобиться.
- У свої студентські роки, що хотілося змінити в інституті?
Єдине, чого мені не вистачало – це їдальні. Це напевне єдине, що б я додала. А так мене все влаштовувало і я б нічого не змінювала.
- Знаємо, що ти здобула дві вищі освіти. За яким напрямком зараз працюєш?
Так, я відразу навчалась на двох факультетах: Міжнародні відносини і Філологія. Спочатку було важко, адже я цілий день була на парах, під час сесії у мене було по 9 екзаменів. На даний момент я ніде не працюю, адже навчаюсь в аспірантурі. Проте коли я в Рівному, інколи веду прямі ефіри на першому інтернет радіо в Рівненській області Radio G та записую авторську передачу G Travel.
- Яка освіта більше знадобилася у житті?
Я не можу виділити якусь одну. Я завжди основним вважала факультет міжнародних відносин і старанніше готувалась до пар. На перекладі ж, я робила акцент на мови. Я на нього і поступала лише для того, щоб не забути те, що дали мені вчителі в гімназії та закордонні поїздки і мовна практика. Хоча, мій характер не дозволяв мені і тут розслаблятись і виглядати слабшою за інших студентів групи. Тому на обох цих факультетах я отримала дипломи з відзнаками.
- Якби була така можливість повернутися у минуле чи обрала б ти навчання за спеціальністю Міжнародна інформація чи можливо спробувала щось інше?
Я б однозначно обрала Міжнародну інформацію. Можливо, ще б навчалась на якихось дизайнерських курсах. Але, я думаю, ще не пізно професійно цьому навчитись.
- Твої рекомендації сьогоднішнім та майбутнім студентам? Як отримати максимум від навчання?
Перш за все – не втрачайте час! Він душе швидко спливає, на жаль. Беріться за всі можливості, які дає вам доля: чи то в плані навчання, роботи чи відпочинку! Проводьте час з одногрупниками, ходіть разом кудись, ви не пошкодуєте про це! Беріть від життя по максимуму і тоді воно вам віддячить тим же.
- Яким на твій погляд має бути сучасний студент, щоб досягнути успіхів?
Має бути творчим, не піддаватись на те, що все можна знайти в інтернеті. Мене лякає сучасна молодь, яка навчаючись, взагалі не знає дороги до бібліотеки. Нині молодь стала дуже лінивою, тому, на мою думку, енергійності та працьовитості не завадить.
- На твою думку, як досягти успіху у житті?
Насамперед віра в себе і свої власні сили. Не варто надіятись ні на кого. Людина сама кує своє щастя. Слід бути наполегливим і ніколи не здаватись.
- Про що ти мрієш?
Мрію бути щасливою. А це означає мати власну дружню сім'ю, і щоб батьки були здоровими. Хотілось би здійснити навколосвітню подорож.
- Які плани на майбутнє?
На даний момент в мене ціль номер один це написання та захист кандидатської дисертації. Також Знайти роботу, яка б приносила не лише моральне, а й матеріальне задоволення. Хочеться утвердитись в суспільстві.
- Дякуємо, що знайшла час для нашого інтерв’ю =))
І вам дякую! Бажаю успіхів у навчанні і незабутніх студентських років!!!
Мельник Тетяна і Хорхолюк Яна
