Повірте, ці роки і справді найкращі!

Коли вже закінчиться це навчання?! Саме ця думка доволі часто виникає у кожного студента, де б він не навчався… Та минають роки і ти усвідомлюєш, що це було саме воно - доволі безтурботне, частенько ліниве, загалом - веселе життя! Такої ж думки і наша випускниця Оксана Жужельська, котра і повідає трішки про себе.

- Чому РІС КСУ? Чому МІ?

- Після школи хотіла вчитись на журналіста, але батьки були проти. Тим більше, сказали, що далі Рівного не пустять))) А МІ на той час саме набувала популярності. Тим паче, спеціальність хоч частково наближена до журналістики. Крім того, оскільки я була медалісткою, - в РІС вступила, лише здавши співбесіду з англійської мови на “5”. Отак і занесло мене туди))))

- Чи виникали сумніви щодо обраного напрямку навчання? Якщо так, то чому?

- Сумніви впродовж всього навчання виникали з однієї причини - де потім знайти роботу? ВУЗ приватний, досвіду роботи 0. Таких як я - хоч греблю гати. Боялась, що не зможу самореалізуватись, а для мене це було дуже важливо.

- Де і ким Ви працюєте?

- Я працюю на Рівненській ОДТРК, журналіст служби новин телеканалу РТБ.

- Чи вважаєте Ви, що саме навчання у нашому інституті і на цій спеціальності допомогло Вам знайти роботу?

- Я не шкодую, що пішла в РІС, але в роботі мені більше допомагають знання з української мови, здобуті ще в школі. А інститут дав диплом.

- Чи допомагають Вам знання, отримані під час навчання у роботі?

- Більшість знань “вивітрюється” з голови одразу після сесії. А в житті і в роботі стають у нагоді навіть не знання, а життєвий досвід і настанови, які в інституті передають нам викладачі. Зараз згадую не стільки правил, скільки просто порад.

- Що, на Вашу думку, необхідно змінити на нашій кафедрі?

- Мені здається, наша кафедра - одна з найкращих у ВУЗі. Молоді викладачі, які дуже прості у спілкуванні. Ми не боялись ані доцентів, ані професорів. Усі людяні і приємні. Але нашому інституту варто вже мати власний ГУРТОЖИТОК. Це і абітурієнтів привабило б, і студентське життя тоді було б повноцінним))))

- Щоб Ви побажали теперішнім студентам?

- Сьогоднішнім студентам хочеться побажати яскравого життя. Повірте, ці роки і справді найкращі. Тільки розумієш це пізніше. Сьогодні я із задоволенням пішла б на пари, здала б сесію і навіть написала б курсову. В мене є співробітники, які почали працювати ще на 3-ому курсі. Так, це класно, працюєш і заробляєш гроші. Але я провчилась на стаціонарі 5 років і ніколи про це не шкодувала. Завжди буду пам’ятати наші лавки під інститутом і сесії, які не завжди давались)))

Вікторія Соколкіна